Головна » 2012 » Січень » 26 » РЕФОРМА ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ – ВАГОМА СКЛАДОВА РЕФОРМ, СПРЯМОВАНИХ НА МОДЕРНІЗАЦІЮ ДЕРЖАВИ
1:48 PM
РЕФОРМА ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ – ВАГОМА СКЛАДОВА РЕФОРМ, СПРЯМОВАНИХ НА МОДЕРНІЗАЦІЮ ДЕРЖАВИ

1. СУЧАСНИЙ СТАН АДМІНІСТРАТИВНОЇ РЕФОРМИ В УКРАЇНІ

1.1. Реформа центральної влади

Президент України як гарант Конституції визначив ефективний інструмент усунення бюрократичних перешкод на шляху успішного проведення реформ, залишаючи за виконавчою владою лише її прямі функції.

З метою впровадження системних змін та модернізації моделі державного управління, яка зробить владу доступною, прозорою та ефективною, наприкінці 2010 року в Україні розпочато адміністративну реформу. Підвищення ефективності державного управління шляхом реформування державної служби й виконавчої влади є одним з напрямів стратегічних перетворень, визначених  Президентською Програмою економічних реформ «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава».

Стартом адмінреформи послужив Указ Президента України
від 9 грудня 2010 року про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади.

Для забезпечення координації здійснення адміністративної реформи в Україні:

·        утворено:

- Робочу група з питань оптимізації системи органів виконавчої влади,

- Координаційний центр з упровадження економічних реформ при Президентові України;

·        щороку в Національному плані дій щодо впровадження Програми економічних реформ «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» визначається детальний перелік завдань та заходів адмінреформи, а також строки їх виконання.

Основні результати адміністративної реформи на центральному рівні

Структурна реорганізація органів виконавчої влади на центральному рівні на сьогоднішній день вже відбулась. В результаті чого:

·        Оптимізовано систему органів виконавчої влади:

 - усунено конфлікт функцій та дублювання,

 - запроваджено європейський підхід до типології ЦОВВ та чітко визначено зони відповідальності ЦОВВ: міністерство (формування державної політики), державна служба (надання послуг), державна інспекція (контроль та нагляд), державне агентство (управління майном). Внаслідок чого:

  - зменшено кількість ЦОВВ з 111 до 74,

  - затверджено нові положення про ЦОВВ,

  - ліквідовано 46 урядових органів в системі ЦОВВ;

·        реформовано систему прийняття урядових рішень:

 - внесено зміни до Закону України "Про Кабінет Міністірів України",

 - зменшено кількість членів Кабінету Міністрів України з 36 до 16,

 - скорочено чисельність працівників Секретаріату КМУ на 50%,

 - ліквідовано урядові комітети

 - скорочено кількість заступників міністрів та керівників ЦОВВ з 5 – 10 до 2 – 3, запроваджено в міністерствах посаду заступника міністра – керівника апарату (має статус державного службовця)

·        реформовано систему контролю і нагляду:

 -  кількість контролюючих органів скорочено з 69 до 11,

 -  розпочато реформу системи технічного регулювання,

 -  закладено основу для оптимізації системи контролю за безпечністю харчових продуктів.

 

1.2. Реформування місцевої влади

Найближчим часом буде проведено другий етап адмінреформи – реформу системи місцевих адміністрацій та територіальних органів ЦОВів.

Основні принципи реформи:

децентралізація (ліквідація надлишкових функцій місцевих ОВВ, реструктуризація або приватизація державних підприємств, усунення дублювань між місцевими державними адміністраціями та територіальними органами ЦОВВ);

узгодженість державного управління з ринковою економікою (Аутсорсинг державних функцій, конкуренція щодо надання державних послуг, скорочення кількості заступників губернаторів, скорочення кількості чиновників, об’єднання посад для більш чіткого розмежування повноважень, розподіл функцій органів місцевого самоврядування, які здійснюються на різних територіальних рівнях);

інституціалізація служби в органах місцевого самоврядування (становлення інституту служби в органах місцевого самоврядування через прийняття Закону України " Про службу в органах місцевого самоврядування”, розмежування повноважень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері надання державних послуг.

 

1.3. Реформування державної служби

Оскільки переважна більшість економічних та соціальних реформ проводиться силами державних службовців, започатковано і реформу самої державної служби.

Указом Президента України від 18.07.2011 № 769 створено Національне агентство України з питань державної служби, як єдиний орган, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері державної служби.

Варто зазначити, що всі завдання Національного плану дій щодо впровадження Програми економічних реформ «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» на 2011 рік по напрямку «Реформа державної служби», за який відповідає Нацдержлужба, виконані в повному обсязі.

Так, підготовлено і прийнято новий  Закон «Про державну службу», також прийняті нормативні документи, спрямовані на підвищення ефективності перепідготовки і підвищення кваліфікації держслужбовців та реформування Національної академії державного управління, тощо.

Комплекс заходів щодо удосконалення системи державної служби буде забезпечено через прийняття Державної цільової програми розвитку державної служби на 2012-2016 роки, Концепцію якої Нацдержслужбою України вже розроблено.

У 2012 році буде проведено основний етап реформування державної служби, базою для якої є новий Закон «Про державну службу», підписаний Главою держави 10 січня 2012 року.

Закон набере чинності з 1 січня 2013 року.

 

2. ПРИЙНЯТТЯ НОВОГО ЗАКОНУ УКРАЇНИ

«ПРО ДЕРЖАВНУ СЛУЖБУ»

 

2.1. Проблеми та недоліки чинного законодавства у сфері державної служби

Чинне законодавство, що регламентує державну службу, зокрема Закон України «Про державну службу», не відповідає сучасному рівню розвитку українського суспільства, європейським принципам функціонування публічної адміністрації. Йому характерні:

›    Слабка спроможність державної служби забезпечувати ефективне виконання завдань щодо реалізації структурних реформ

›    Недостатня якість надання адміністративних послуг

›    Недостатній професійний рівень державних службовців для виконання масштабних завдань

›    Непрестижність державної служби та невисокий статус державного службовця

›    Низька ефективністю механізму запобігання проявам корупції

›    Відсутність прозорого механізму прийняття та просування на державній службі

›    Відсутність реальної оцінки діяльності державних службовців та визначення професійних компетентностей.

На 1 січня 2011 року корпус державних службовців налічував майже 280 тис. осіб, з них 60 % - жінки, 40 % - чоловіки.

Головна проблема для державної служби – стабільність, а її інтегрований показник – плинність кадрів.

У період з 2007 – 2010 років плинність кадрів на державній службі – на рівні 15 %.

Проблема стабільності апарату, наступності та збереження інституційної пам’яті є чи не найбільш актуальною для державного управління. Плинність кадрів вкрай негативно впливає на якість надання адміністративних послуг.

Інша проблема – навчання та підвищення кваліфікації. Статистка свідчить, що у період з 2004 – 2010 рр. частка державних службовців, які підвищили кваліфікацію, коливалась на рівні 15,1 %.

Водночас важливість завдань і функцій, що виконують державні службовці, вимагає постійного системного професійного удосконалення, а також нових підходів до навчальних програм і системи підвищення кваліфікації загалом.

 

Необхідно відзначити, що Віктор Янукович тричі вносив законопроект «Про державну службу» до парламенту: 20 вересня 2007 року — як Прем’єр-міністр України, 28 січня 2008 року — як народний депутат України і, нарешті, 25 березня 2011 року — як Президент України.

 

2.2. Мета Закону України «Про державну службу»

Метою Закону є удосконалення правового регулювання державної служби відповідно до європейських принципів ефективного врядування та у зв’язку із системними реформами, започаткованими Президентом України.

До засадничих принципів державної служби, на відміну від попередньої редакції Закону, віднесено також верховенство права, політичну неупередженість та прозорість діяльності.

Законом визначено основи державної служби, умови вступу на державну службу, порядок її проходження та припинення, правовий статус державних службовців, засади їх соціального і правового захисту.

Наведені завдання послідовно розв'язуються у положеннях Закону, якими передбачається створення правових передумов для:

          створення політично нейтрального інституту державної служби;

          підвищення престижності державної служби;

    врегулювання статусу державного службовця;

    підвищення якості послуг, які надають державні службовці;

    введення в дію прозорого механізму прийняття на державну службу;

    введення в дію ефективного механізму запобігання корупції;

    створення умов прозорої діяльності органів державної влади;

    підвищення рівня соціального та матеріального захисту державних службовців.

Закон містить низку принципових новел, серед яких:

    чітке розмежування між адміністративним публічним правом та приватним правом;

    введення системної класифікації посад залежно від характеру та обсягу посадових обов’язків;

    єдині стандарти прийняття на службу;

    нові підходи до управління персоналом та оцінювання службової діяльності;

    новели щодо професійного навчання державного службовця, оплати його праці, преміювання та заохочення, а також дисциплінарної та матеріальної відповідальності..... 

 

 

 

Переглядів: 958 | Додав: priazrda | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: