З А Г А Л Ь Н І В І Д О М О С Т І
Приазовський район розташований у південній частині Запорізької області. На сході межує з Приморським районом, на північному сході – з Чернігівським, на півночі – з Токмакським, на заході – з Мелітопольським районом, на південному заході по акваторії Молочного лиману – з Якимівським районом. Частина території району омивається водами Азовського моря та Молочного лиману, берегова лінія сягає 90 км. Загальна площа території складає 194,7 тис. кв. км. До складу району входять 52 населених пунктів, у т. ч. 2 селища: сел. Приазовське та сел. Нововасилівка. Районний центр - селище Приазовське розташований на відстані 143 км від обласного центру м.Запоріжжя на автошляху Ростов-Одеса-Рені. До найближчої залізниці 26 км. Назва районного центру відображає географічне розташування району на узбережжі Азовського моря. Неглибоке тепле Азовське море з дійсно цілющою водою завжди приваблювало до себе відпочиваючих з різних куточків країни. На узбережжі функціонують три дитячих оздоровчих заклади, кемпінг, профілакторій, 11 баз відпочинку, наметові табори. Гостинно відчиняють свої двері пансіонат "Азов", перлина узбережжя пансіонат "Металург", туристичний комплекс "Рибачий" з широким колом послуг, умови відпочинку в яких відповідають сучасним вимогам. В районі можуть відпочивати люди з різним смаком і достатком. Клімат району різко континентальний. Зона нестійкого землеробства. Приазовський район має достатньо високий потенціал природних ресурсів, що в сукупності з сприятливими кліматичними умовами визначає перспективу розвитку району в багатопрофільному лікувально-оздоровчому напрямку. Основними видами рекреаційних ресурсів є лікувальні мулові грязі Молочного, Олександрівського, Демузгельського і Ботієвського лиманів, 32 джерела різноманітних мінеральних вод, використання яких можливе, як при санаторно-курортному лікуванні, так і для промислового розливу в якості лікувально-столових вод; морські й лиманські пляжі; ропа лиманів і морська вода. В селі Строганівка діє унікальний дерматологічний диспансер, що не має аналогів в Україні. Тут лікують за допомогою таласотерапії природними засобами. Це єдине місце в Україні, де лікувальними грязями в сукупності з морською водою і сонячним світлом успішно лікують псоріаз. Корисні копалини Приазовське родовище - Газ вільний Морське родовище- Газ вільний Куксунгурське родовище- Кварцити залізисті, магнетитові Куксунгурське родовище- гнейс Першомиколаївське родовище- мігматит Маківське родовище - Граніт, мігматит Нововасилівське родовище - Глина Ганнівське родовище - Суглинок Склад адміністративних одиниць - 52 Кількість селищ міського типу - 2 Кількість сільських населених пунктів - 50 Кількість селищних рад - 2 Кількість сільських рад - 23 Чисельність жителів району станом на 01.01.2011 року – 29026 чол. Кількість депутатів: районної ради - 50 чол. обласної ради - 2 чол. сільських рад - 339 чол. селищних рад - 44 чол. Місцеве самоврядування в районі представлене 26 радами: районна, 2 селищні, та 23 сільські.
Історія краю
Приазовський (Покровський) район Запорізької області з центром у смт. Приазовське ( с. Покровка Друга) був створений 7 березня 1923 року постановою Всеукраїнського Центрального виконавчого комітету /ВУЦВК/.
До III століття н.е. у навколишніх степах Приазов'я кочували скіфи, про що свідчать знайдені на території селища скіфські поховання.
Пізніше, і до середини XIX століття, на місці сучасного с. Приазовського були ногайські аули – Ессабей, Аккую та Шуют-Джурет.
Після переселення ногайців до Туреччини в цю місцевість прибуло восени кілька десятків сімей державних селян з Бердянського повіту. Вони поклали початок існуванню селища Шуют-Джурет. Після побудови та відкриття в 1862 році в селі церкви св. Покрови воно було назване Покровкою, але на відміну від Покровки, що вже існувала в повіті, вона стала називатися Покровкою Другою.
У ті ж роки колишніми бессарабськими колоністами – болгарами, гагаузами, албанцями, росіянами та українцями після прийняття російського підданства заселяється територія, що склала в майбутньому територію сучасного Приазовського району.Засновуються такі села, як Ботієво, Гірсівка, Надеждине, Степанівка Друга, Строганівка, Богданівка та ін.
Протягом кількох пореформених років віками незаймані степи були переорані. Жителі краю активно займалися землеробством та тваринництвом. Покровка Друга в ці роки швидко зростала і незабаром стала одним з великих волосних центрів Бердянського повіту. За переписом 1886 року тут налічувалося 582 двори, проживало 3,6 тис. населення.
У селі працював цегельний завод, десять вітряків, поштова станція, 9 крамниць промислових і продовольчих товарів, регулярно двічі на рік відбувалися ярмарки.
Із середини XIX на початку XX століття сіло Покровка Друга перетворюється у великий населений пункт, у якому проживало 7,8 тис. чоловік.У подальшому, за часів Першої світової та громадянської війн, на території району відбулися нові соціально-економічні перетворення.
Постановою ВУЦВК від 17 лютого 1935 року на території Дніпропетровської області за рахунок розукрупнення районів було створено 20 нових районів, у тому числі Приазовський район з центром у с. Покровка Друга.
Постановою ВУЦВК від 31 серпня 1935 року центр Приазовського району с. Покровка Друга був перейменований у с. Приазовське.
